Лекції з бухгалтерського обліку

ОСНОВИ_ БУ-ALL.doc (34 стор.)
Оригінал


1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   34
^

Облік безготівкових розрахунків


Загальні принципи організації безготівкових розрахунків, їх форми, стандарти документів і документообігу, застосовувані в господарському обороті, регламентуються Інструкцією № 7 "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України", затвердженої постановою правління НБУ від 02.08.96 № 204 (з наступними змінами та доповненнями) . Ця Інструкція поширюється на підприємства, організації та установи всіх форм власності, підприємців без створення юридичної особи і фізичних осіб. Безготівкові розрахунки між ними здійснюються в національній валюті України через банк шляхом перерахування коштів з рахунку платника на рахунок одержувача за допомогою таких форм розрахункових документів: платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення; розрахункові чеки; акредитиви;

векселя; платіжні вимоги; інкасові доручення (розпорядження).

Платіжні вимоги та інкасові доручення (розпорядження) застосовуються у випадках, передбачених чинним законодавством та нормативними актами НБУ-

Розрахунки платіжними дорученнями є однією з найбільш поширених форм розрахунків як при іногородніх, так і одногородних формах розрахунку. Платіжне доручення є письмовим розпорядженням клієнта (платника) обслуговуючому банку про перерахування з його рахунку зазначеної суми па рахунок іншого підприємства (організації, установи) - одержувача. За допомогою платіжних доручень здійснюються розрахунки з платежів як товарного, так і нетоварного характеру: за відвантажену продукцію (виконані роботи та послуги); в порядку попередніх платежів; для завершення

розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств;

за розрахунками з бюджетом з податків та інших платежів, з Пенсійним фондом. Фондом соціального страхування та ін

У разі, якщо на рахунку підприємства недостатньо грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати та одночасного перерахування до бюджету утриманих із заробітної плати прибуткового податку і обов'язкових внесків до державних цільових фондів, у платіжних дорученнях в рядку "Призначення платежу" вказується, що податки, внески , утримані із заробітної плати та нараховані до фонду споживання, перераховуються в сумах пропорційно залишку коштів на рахунку.

Платіжні доручення приймаються банком до виконання протягом 10 календарних днів з дня виписки.

У разі, якщо одержувач коштів не має рахунку в установі банку або розрахунки безпосередньо з одержувачем коштів платіжними дорученнями неможливі, підприємство може здійснювати перерахування коштів гарантованими платіжними дорученнями через підприємства зв'язку. За допомогою гарантованих доручень підприємство може здійснювати переказ коштів;

- На ім'я окремих громадян (пенсії, аліменти, заробітна плата, витрати на відрядження, авторський гонорар тощо),

- Підприємствам - на видатки для виплати заробітної плати, організований набір робочої сили для заготівлі сільськогосподарської сировини та продукції у населених пунктах, де немає банків.

До всіх екземплярам платіжного доручення додається належно оформлений список одержувачів переказів. Крім того, підприємство представляє відділенню зв'язку заповнені бланки переказів. Сума гарантованого доручення списується установою банку з поточного рахунку платника і депонується на окремому рахунку ("Гарантовані платіжні доручення - № 723"). Сума невикористаного гарантованого доручення відновлюється на рахунку платника.

В окремих випадках можуть застосовуватися інкасові платіжні доручення на безспірне списання коштів з поточного рахунку підприємства без його згоди (стягнення недоїмки по платежах до бюджету, суми заниженою прибутку і штраф за це і пр. - за розпорядженням податкової інспекції; за виконавчими документами судових органів та ін .).

На суму оплачених платіжних вимог, прикладених до виписки банку з поточного рахунку підприємства, в бухгалтерському обліку робиться запис по кредиту рахунку 31 "Рахунки в банках" і дебетом відповідних рахунків: 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", 64 "Розрахунки за податками", 65 "Розрахунки за страхуванням", 68 "Розрахунки за іншими операціями" і ін

Розрахунки за допомогою платіжних вимог-доручень. Платіжна вимога-доручення являє собою комбінований. розрахунковий документ, що складається з двох частин:

верхня - вимога постачальника безпосередньо до покупця (платнику) сплатити вартість поставлених йому за угодою товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг);

нижня - доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунку належну постачальнику суму.

Платіжна вимога-доручення виписується постачальником і надсилається разом з розрахунковими і відвантаження документами безпосередньо 'покупцеві (або в обслуговуючий його банк) з вимогою сплатити вартість відвантажених за договором товарно-матеріальних цінностей і наданих послуг. У разі необхідності телеграфного авізував ™ платежу постачальником на всіх примірниках вимоги-доручення вгорі робиться напис "Платежі перевести телеграфом".

Платіжна вимога-доручення приймається до виконання банком покупця (платника) тільки за наявності грошових коштів на його рахунку і письмової згоди оплатити повністю або частково вимогу-доручення, що має бути підтверджено підписами ща, уповноважених розпоряджатися поточним рахунком і печаткою платника.

Терміни подання платником вимоги-доручення в банк визначаються угодою сторін. У разі обгрунтованої відмови покупця від оплати вимогу-доручення разом з доданими відвантаження документами і повідомленням про відмову повертаються постачальнику.

Розрахунки за допомогою акредитивів. При акредитивній формі розрахунків підприємство-покупець перераховує частину коштів в установу банку за місцем знаходження постачальника ддя майбутньої оплати відвантажених на адресу покупця товарів на умовах, передбачених в акредитивній заяві. Зазначені кошти зберігаються на акредитиві до виконання постачальником своїх зобов'язань перед покупцем.

. Акредитиви можуть відкриватися як за рахунок власних I, засобів (покритий акредитив), так і за рахунок кредитів банку (непокритий акредитив) і призначені для розрахунків тільки з одним постачальником. Вони можуть бути відкличні і безотзьвние. Відкличний аккреоитів може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з постачальником (наприклад, з разі недотримання постачальником умов договору). Розпорядження про зміну відзивного акредитива платник може давати постачальнику тільки через банк-емітент (банк покупця), який сповіщає банк постачальника (виконуючий банк), а він, у свою чергу - постачальника. Проте документи, що відповідають умовам акредитива, представлені постачальником, виконуючий банк повинен оплатити. Безвідкличної акредитив не може бути анульований або змінений без згоди постачальника, на користь якого він відкритий.

Термін дії акредитива встановлюється покупцем у межах 15 днів з дня відкриття (не з огляду нормативний термін проходження документів спецзв'язком між банками). Керівник установи банку-емітента має право на продовження строку дії акредитива на 10 днів, якщо це викликано змінами умов поставки і відвантаження продукції.

У бухгалтерському обліку на суму акредитива, виставленого у національній валюті, підприємство робить запис:

Д-т рах. 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті" (субрахунок "Акредитиви");

К-т рах. 311 "Поточні рахунки в національній валюті" (якщо акредитив відкритий за рахунок власних коштів);

К-т рах. 601 "Короткострокові кредити банків у національній валюті" (якщо акредитив відкритий за рахунок кредиту, наданого банком).

Таким чином, депонування грошових коштів в обслуговуючому постачальника установі банку гарантує своєчасну оплату рахунків постачальника за відвантажені товарно-матеріальні цінності (виконані роботи, надані послуги). Рахунки постачальника з виставленого акредитива оплачуються банком лише за наявності реєстру рахунків, відвантажувальних та інших передбачених умовами акредитива документів (приймально-здавальних накладних, довідки про надходження товарів у митну зону тощо). Якщо умовами акредитива передбачено акцепт уповноваженого покупця, то банком перевіряється наявність акцептного напису (надписавши уповноваженим покупця із зазначенням дати акцепту), відповідність підписів уповноваженої посадової особи представленому їм зразком. При цьому уповноважені особи повинні представити банку постачальника паспорт або замінюючий його документ, посвідчення про відрядження і довіреність, видані підприємством, що відкрив акредитив.

Реєстри рахунків, без зазначення в ніхг дати відвантаження, номерів і дати приймально-одаточних документів і виду транспорту, яким Відправлений вантаж при прийманні товару представником підприємства (покупця) на місці у постачальника, банком до виконання не приймаються. Виплата З акредитива готівкою не дозволяється.

При отриманні сповіщення виконуючого банку про списання грошових коштів з акредитива в оплату рахунків постачальника підприємство-покупець робить запис:

Д-т рах. 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками";

К-т рах. 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті", субрахунок "Акредитиви".

Оприбуткування товарно-матеріальних цінностей, що надійшли від постачальника, відображається записом:

Д-т рах. 20 "Виробничі запаси" (відповідні субрахунки), 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", 28 "Товари" та ін;

К-т рах. 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

Після закінчення терміну, передбаченого в акредитивній заяві, акредитив закривається, а невикористаний залишок коштів перераховується на поточний рахунок покупця або звертається на погашення банківського кредиту, що оформляється записом:

Д-т рах. 311 "Поточні рахунки в національній валюті" або 601 "Короткострокові кредити банків у національній валюті";

К-т рах. 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті" (субрахунок "Акредитив").

Закриття акредитива в банку постачальника може проводитися також за заявою постачальника про відмову в подальшому використанні акредитива до закінчення терміну, а також за заявою покупця про відкликання акредитива.

Розрахунки чеками. Чеки застосовуються для здійснення розрахунків у безготівковій формі між юридичними особами, а також юридичними і фізичними особами з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари, виконані роботи та надані послуги. Розрахунковий чек - це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (банку-емітента), який веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів.

Чекові книжки виготовляються на спеціальному папері та брошуруються по 10, 20 і 25 листків. Розрахункові чеки, які використовуються фізичними особами при здійсненні разових операцій, виготовляються окремими бланками.

Термін дії чекової книжки - один рік, розрахункового чека - 3 місяці. За погодженням з установою банку строк дії невикористаної чекової книжки може бути продовжений. Чек з чекової книжки пред'являється до оплати в банк чекодержателя пізніше 10 календарних днів (день виписки чека не враховується). Обмін чека на готівку і отримання здачі із суми чека готівкою юридичним особам не дозволяється. У разі розрахунків фізичних лип з підприємствами торгівлі та послуг розрахунковим чеком дозволяється до отримання чекодержателем із суми чека готівкою, але не більше 20% від суми чека. Якщо сума здачі більше 20% від суми чека, чекодавець має звернутися до установи банку для переоформлення чека. Невикористаний чек його власник може повернути до банку для зарахування суми на свій рахунок або обміняти чек за готівку.

Чекові книжки (розрахункові чеки) видаються установами банків за умови перерахування підприємством. (Власником) відповідної суми з його рахунку на спеціальний рахунок у банку (у порядку депонування, резервування коштів для оплати надалі надходять розрахункових чеків). Тому одночасно із заявою на отримання чекової книжки підприємство представляє банку платника доручення на депонування ліміту,

У бухгалтерському обліку на суму ліміту чекової книжки, придбаної за національну валюту, роблять запис:

Д-т рах. 331 "Грошові документи в національній

валюті "(субрахунок 'Розрахункові чекові книжки

та розрахункові чеки ");

К-т рах. 311 "Поточні рахунки в національній валюті".

На суму виписаних підприємством і оплачених банком розрахункових чеків, пред'явлених до оплати за товари і послуги, роблять запис:

Д-т рах. 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", 68 "Розрахунки за іншими операціями", S> 3 "Витрати на збут" тощо;

К-т рах. 331 "Грошові документи в національній

валюті "(субрахунок" Розрахункові чекові книжки і розрахункові чеки ").

На підприємстві видані під звіт уповноваженим посадовим особам для розрахунків чекові книжки відображаються записом за дебетом рахунка 372 "Розрахунки з підзвітними особами" і кредитом рахунка 685 "Розрахунки з різними кредиторами". У міру пред'явлення посадовими особами звіту на суму використаних чеків робиться зворотний запис: дебет рахунку 685 і кредит рахунку 372. Підприємство-одержувач (постачальник) на суму отриманих розрахункових чеків у рахунок оплати за реалізовані товари та послуги робить запис за дебетом рахунка 331 "Грошові документи в національній валюті" і кредитом рахунку 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками". При отриманні виписки банку про зарахування грошових коштів по розрахункових чеках роблять запис за дебетом рахунка 31 "Рахунки в банках" і кредитом рахунка 331 "Грошові документи в національній валюті".
Навчальний матеріал
© uadoc.zavantag.com
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації