Реферат - Характеристика усної народної творчості

76042.rtf (1 стор.)
Allbest.ru Home.html (1 стор.)
Оригінал


Реферат з української літератури на тему:

Характеристика усної народної творчості


студента групи 2 Ф - 08

Коледж СНУ ім. Володимира Даля

Чужикова Артема


Зміст


1. Фольклор - складового частина культури народу

2. Основні ознайо фольклору

3. Структура українського фольклору

4. Малі фольклорні форми

Список літератури


  1. Фольклор - складового частина культури народу


Земний кулю населяють люди багатьох національностей. Коженов народ, шкірні нація має своєрідній и Неповторність характер, Своє національне обличчя, систему поглядів та уявлень, свою творчість. У характері народніх традіцій людей, Що прожівають на різніх, часто віддаленіх теріторіях, є Багато спільніх рис та елементів, хоча зустрічається Чимало відмінностей, навіть у культурних традіціях народів, Що Довгий годину перебувають поряд.

Важливим складовою Частина художньої культури народу, Його неписані словесністю є фольклор або усна народна творчість. ЦІМ терміном окреслюють усю творчу діяльність народу: поезію, музику, театр, танець, архітектуру, художнє й декоративно-ужиткове мистецтво.

Фольклор - ції передісторія літератури, джерело її Виникнення.

Регулярні записи творів усної народної словесності Почаїв Ліше у XVIII - на качанах XIX ст. У різніх жанрах українського фольклору, особливо обрядового, Казкова, досліднікі простежують відгомін побутово-звічаєвіх відносін родового ладу, реалій укладу життя, суспільного влаштую, історічніх подій часів Княжної Русі, татаро - монгольського ліхоліття, пізнього середньовіччя, єпохи литовсько-польського поневолення України, козаччини , багатовікової боротьбі українського народу проти чужоземного уярмлених за свободу и незалежність. Найбільшою мірою твори фольклору відображають важліві Події, характерні аспекти, Явища суспільно-політічного и соціального буття, побуту народу, Його переживання, настрої, сподівання самє того годині, коли ці твори збирать, запісуваліся з живого народного побутування.


        1. ^ Основні ознайо фольклору


Для фольклору властіві усна форма Поширення и передача Між людьми творів в Певний годину и от Покоління до Покоління. Візначну роль при цьому відіграє пам `ять. Саме в пам `яті носіїв фольклору, Його індівідуальніх и колективних Виконавців фіксуються сюжети, тексти, форми та стереотипи.

Щоб індівідуальній твір ставши фольклорні, ВІН винен буті створеня в дусі народної Традиції, народніх уподобань и певної споживи. Тому, проблема авторства мало цікавіть Виконавців тихий чі інших творів. Отож, однією з характерних ознайо фольклору є Його анонімність, тобто Втрата авторства в процесі побутування, Що водночас є и процесом колективного творення.

Яскравим віявом колектівності творення у фольклорі, Досить вільного ставлені до тексту є Наявність різновідів тихий чі інших творів. Збірачамі фольклору записано в різніх місцевостях чісленні варіанті широко популярних и Менш популярних пісень, казок, легенд, переказів, пріслів `їв ТОЩО.

Варіантність як одна з головного ознайо фольклору стосується Всіх Його родів и відів - віршовіх - поетична и прозовіх - оповідніх.

Багатоваріантність фольклорних творів зумовлена ​​и такою спеціфічною рісою народнопоетічної творчості, Як імпровізаційність. Співаючі чі розповідаючі фольклорний твір, виконавець не просто повторює готовий текст, Поетичні форми, а нерідко прістосовує їх до певної сітуації, Події, ОСІБ, додає Своє - імпровізує. Імпровізаційність характерна для поховальних голосінь и коротких пісенніх форм - пріспівок до танців, пісенніх діалогів, коли виконавець повинен Швидко зреагуваті и ДОречний Відповісти на ту чі іншу пісенну фразу, строфу, приказки.

Фольклор функціонує в широкому середовіщі при актівній участі народу. Водночас у цьому процесі відіграють Важливим роль виконавці ї так звані носії фольклору - Обдаровані співакі, оповідачі, мудрі дотепні люди, які зберігають у пам'яті значний репертуар народних пісень, казок, переказів, легенд, приказок, пріслів'їв, загадок, анекдотів и вміють майстерно донести їх до аудіторії. Це и є Ще одна спеціфічна особлівість фольклору - простота и ясність стілістікі. І СЬОГОДНІ є люди, Що вміють заспіваті, розповісті Щось цікаве, дотепне, добро володіють народним словом.

У давнини роль и значення таких людей булі набагато більшімі. Смороду проживали в шкірному селі, їх цінувалі, поважалі, смороду булі Бажанов в шкірному гурті, віконувалі функції заспівувачів, лідерів молодіжніх програм, вечорниць, різніх Святкова и розваг, наділяліся гідностямі обрядових чінів: весільних старост, старших свах, дружбів ТОЩО.


  1. ^ Структура українського фольклору


У фольклорі знайшлі відображення Різні вияви жіттєдіяльності людини, її матеріальні й Духовні спожи, історичне буття, Соціальні Відносини, характерні реалії сімейного и Громадського побуту, філософія, вірування, релігійні, морально-етічні, естетічні ідеалі, людські переживання и настрої.

Залежних від розмаїття змісту и формально ознайо фольклорний масив класіфікується за типами, родами и видами.

ВІН Складається з

  1. ^ Поетичній (віршового), Що найяскравіше вираженими у пісенності та малих фольклорних жанрах:

а) колядки б) щедрівки

"Коляда, Коляда" Щедрик, щедрик, щедрівочка,

В нашу хату загляда. Прілетіла ластівочка,

^ Людей добрих звеселя. Стала собі щебетаті,

Коляда, Коляда господаря віклікаті ... "

Землю нашу зогріва ".

в) веснянки г) обжінкові пісні

"Ой весна, весна - днем красна". "Котів Віночок по полю",

"У моєї родини жито

та пшениця ".

а) весільні б) Голосіння

"Тихо-тихо Дунай воду несе", Сироти за матір 'ю: "Мамочко

"Та Спасибі тобі, моя ненько", моя пчілочка, мамочко моя ласті-

"Грайте музики, Як Граля". вочка, слівце моє вірнеє, зозулечко

моя Лугова - нащо ти мене кинула? "

а) Козацькі ("Засвистали козаченьки", "Стоїть Явір над водою, в воду похилився"),

б) чумацькі ("Ой чумаче, чумаче", "Ой з-за Дону, з-за ріки", "Ох, и не стелити, Хрещатий барвінку"),

в) кріпацькі ("Наступає чорна хмара", "На панщину ходжу, ходжу"),

г) рекрутські та солдатські ("Сюди гори, сюди", "Війна, війна - світ палає"),

д) бурлацькі ("Нема горя так Нікому", "Та забілілі снігі"),

є) наймітські та заробітчанські ("Брала дівка льон, льон", "Ой хто не служив".)

а) пісні про кохання ("Сонце низенько, вечір близенько", "По садочку ходжу", "Ой не світи, місяченьку"),

б) пісні про Родинне життя ("Чи я в лузі не калина Була", Іще сонце не заходило "," У неділю рано "),

в) жартівліві пісні ("Ой під вишнею", "Черевички", "Ой служив я в пана").

- Епічні пісні:

а) думи ("Дума про козака Голоту", "Дума про Марусю Богуславку"),

б) історичні пісні ("Зажурилась Україна, Бо нічім прожити", "Ой БУВ в Січі старий козак", "За Сібіром сонце сходити"),

в) пісні-хроніки ("Подорож до Америки", "Ой Летіла зозуленька, Почаїв куваті"),

г) балади ("Ой чі є ж то жито, Чії ж то покоси", "Ой не ходи, Грицю", "У неділю рано зілля копала"),

д) коломийки ("Коломийки заспіваю, Як ми веселенько, коломийки заспіваю, Як болить серденько", "Ой скажіте, добрі люди, чім Андрій хворіє: На роботі замерзає, коли миски - гріє").

Малі фольклорні форми

Ціть, дитино

"Ціть, дитино, ціть, не плач,

Принесе киця калач,

Вже недалечко - на містку,

Несе калач на хвостику ... "

"Яких каменів Немає в морі?" (Сухих).

"П'ять, п'ятнадцять,

Без двох двадцять,

Семеро, троє, галі ї малих Двоє ". (П'ятдесят).




"Добрий день тобі, сонечко яснеє!

Ти святий, ти ясне - прекрасне,

Ти чисте, велично й важливіші!

Ти освіщаєш гори и долині, и вісокії

Могили - освіти й мене ... "

  1. Прозового, Що об'єднує Різні оповідні види художньої народної творчості:

а) казки про тварин ("Солом 'яний Бичок", "Вовк, Собака и Кіт", "Котик и Півник", "Журавель и Лисичка", "Сірко"),

б) Чарівні або фантастичні ("Івасик - Телесик", "Казка про Івана - царевича", "Чарівний перстень", "Золотий черевічок"),

в) Соціальні - побутові ("Іван и піп", "Правда и Кривда", "Брехня", "Сітій голодному не вірить").

  1. Драматичного, Що Виступає у формі Ігор, вертепу, п'єс и сценок для народного театру, діалогів.




  1. Малі фольклорні форми


Пріслів'я та приказки належать до малих жанрів усної народної творчості. Хоч смороду ї Короткі, на один - два рядки, альо мают Усі ознайо художньо довершена творів.

У пріслів'ях та приказки відображено багатовікову Мудрість народу, практичний Досвід людини в різніх сферах її діяльності, різноманітні Явища суспільного життя й природи, передано горе й радість людини, її мрії та Прагнення.

Пріслів'я вініклі Дуже давно. Як указує їхня назва, у жітті смороду вжіваються при Слові, розмові, набіраючі в шкірному окремому випадка відповідного значення.

Пріслів'я та приказки - ції стійкі афорістічні вислови, Що в стіслій, точній формі вісловлюють мнение про певні жіттєві Явища, людські вчинків ТОЩО. Пріслів'я містіть завершення мнение, приказки вісловлює мнение неповно, часто є частина пріслів'я.

Пріслів'я:

Кров Людський не водиця,

проліваті не годитися.

Найшла коса на камінь: коса не ВТНЕ,

камінь НЕ піддасться.

Береженого Бог береже,

а козака шабля стереже.

Приказки:

Старість НЕ радість, похорону не весілля.

Або пан, або пропав - двічі НЕ вмирати.

Моя хата скраю - я нічого не знаю.

Баба з воза - кобілі лігши.

Кров Людський - не водиця.

Найшла коса на камінь.

Пріслів'я - маленький поетичний твір, Що Складається Ліше з одного речення, його призначення та Може буті пробачимо ("За праві діло Стій сміло", "Кожному мила своя сторона") або складні ("Праця чоловіка годує, а лінь марнує", "Не лінуйся рано вставаті, а соромся довго спати "," Бджола мала, а й та працює ").

Пріслів'я змінюють Свій Зміст залежних від застосування. Більшість пріслів'їв можут ужіватіся у двох значеннях: прямому ("Сам пропадай, а товариша з біді візволяй", "Добре роби, добре й буде") i переносному ("Під лежачий камінь вода не тече", "Любиш кататися - люби й саночки возити "," Який стук, такий и грюк ").

Тематично пріслів'я охоплюють Усі сфери людської діяльності, будь - яке жіттєве явищем (дружбу, працю, віру, війну, сім'ю, страх).

^ Про Батьківщину: "Рідний край - земний край".

Про дружбу: "Дружба та братство дорожчі за багатство".

Про працю: "Упертий праця все переможе".

Про навчання: "Гарно вчиться того, хто хоче все знати".

^ Про людські вади: "Лукавий чоловік на словах любити, а ділом губити".

Пріслів'я влучні, віразні, рітмічні. Будова пріслів'їв відзначається сіметрічністю, поділом на частині, Що рімуються. Така мілозвучність пріслів'їв допомагає лігши запам'ятовуваті ї віголошуваті їх, мова відзначається стіслістю, лаконічністю, тут не Тільки Немає багатослів'я, альо часто випускають члени речення, необхідні в звічайній розмовній мові:

Знає кума - Знає півсела.

Пріслів'я побутують в українській словесності з найдавнішіх часів І не втрачають своєї актуальності доніні.

Загадка - короткий твір, у якому в завуальованій алегорічній формі зашифровано Певний предмет чі явищем, первісне Значення якіх треба відшукаті.

Кожна загадка - ції художній опис, яскраве зображення задумане предметів и явищем.

У загадках, Як и в пріслів'ях, віражені спостереження народу над явищем людського життя та природи, відбіто Його Досвід, Мудрість, Його вміння образно мислити. Загадки - один з найдавнішіх и найпошіренішіх відів народної творчості. У свідомості людей смороду живуть тісячоліттямі. Чимало загадок зберігають и відображають первісні, міфологічні погляди на природу: "Той, Що живе в лісі" (Лісовик), "Той, кого не згадують про півночі" (чорт), "Високо Стоїть, одне око має, усюд заглядає" (сонце ). Пізнаючі природу, людина змінювала Свої погляди. Загадки Завжди булі однією з форм навчання молоді, через них передавався життєвий Досвід народу, знання, з їх допомог Розвивайся розумові здібності, кмітлівість. Пізніше загадування загадок набрало РОЗВАЖАЛЬНИЙ характером: їх загадувалі Під годину святий та забав, на вечорницях. СЬОГОДНІ загадки Майже повністю перейшлі в дитячий фольклор. Народ пам'ятає Старі загадки та весь годину складає Нові, у якіх відображено спостереження за новімі Явища життя. З з'явиться книги, автомобіля, літака, паровоза з'являються загадки про ці предмети: "Мовчи, а Всіх навчить" (книжка), "Що летить - крило має, а Кріль не махає?" (Літак), "вогнем не запаліш, водою НЕ погасіш "(електрика)," Дерево та дріт - кричить на весь світ "(телеграф).

Колискові - Ліричні пісенні твори, які виконують матір'ю на колискою дитини для того, щоб її пріспаті.

Це Один з найдавнішіх жанрів народної словесності. У минуло подібні пісні віконувалісь НЕ Тільки, щоб пріспаті Дитино, а, Як и замовлення, прикрутити до неї або відвернуті від неї дію Певної духовних сил, оберегті від зла, Сприяти її здоров'я и Швидко Ростові. Основним віразніком Колискова є Мелодія, Яка відрізняється від інших лірічніх пісень одноманітністю и монотонністю, оскількі має на меті вплінуті на стан и настрій дитини, щоб її заколосіті. Ефект заколісування підсілюється гойданням дитини в колісці. Деякі Колисанки побудовані так, Що Коженов рядок повторюється по два чі Більше разів. Мілозвучність мови підсілюється шляхом Використання пестлівіх форм (дітінонька, колісонька, матіночка), через які кож віявляється ніжне, пестліве ставлення до дитини. Як правило, дитина галі не розуміє лексічного Значення слів коліскової, альо вловлює звуки, співзвучні висловлювань, и пісня стає одним Із Шляхів її Знакомства Зі світом. Того, віконуючі Колисанки, Матері вкладають в них усе багатство почуттів, які хочут словами передаті (навіяті) немовляті:

^ Бай - бай, баю - бай, Наших діток НЕ лякали,

Баю - батюшки, бай - бай, Бо смороду маненькі

Не ходи сюди, Бабай, Та спати раденькі.

Ой люлі - люлі, З пір'ячка періночку,

Налетілі гулі, В Щасливе годіночку,

Стали геготаті, Щоб дитина спала

Що дитині дати. Та щоб не плакала,

З гарматку подушечку Щоб росла І не боліла

З пір'ячка періночку Чи не голова І не Тіло.


Список літератури


  1. Лановик М.Б., Лановик З.Б. Українська усна народна творчість: Підручник. - 2-ге вид., Стер. - К.: Знання - Прес, 2003. - 591 с.

  2. Протівенська О.Г., Мещерякова М.Г. Українська література у схемах и таблицю. - Х.: Країна мрій тм, 2002 - 100 с.

  3. Українське Народознавство: Навч. Посіб. / За ред. С.П. Павлюка, Передмова М.Г. Жулинський. - 3-тє вид., Віпр. - К.: Знання, 2006. - 568 с.
Навчальний матеріал
© uadoc.zavantag.com
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації