Шпори на ГОСи за спеціальністю антикризове управління
1.docx (19 стор.)
Оригінал 1. Критерії прибутковості і прибутку в оцінках економічної ефективності
Під
"Доходи" в рин. економіці розуміється кількість ден. коштів, благ або послуг, отриманим за визна. період часу (звичайно за рік).
Дохід - регулярне поповнення бюджету економічного суб'єкта, виміряне грошима. Д-Реальний, Номінальний дохід, особистий, наявний, національний, регіональний, державний, корпоративний.
Найважливішою категорією рин. економіки явл-ся
прибуток. Прибуток, а точніше її максимізація виступає метою виробництва в будь-якій галузі економіки. П. в ринковому господарстві явл. возногражденіем підприємництва. Прибуток - перевищення в грошовому вираженні доходів від продажу товарів і послуг над витратами на виробництво і збут цих товарів і послуг.
Бухгалтерський прибуток - різниця між ціною реалізації (доходами від продажу) і бухгалтерськими витратами;
економічна прибуток (чиста п) - враховує додаткові витрати, такі як некомпенсовані власні витрати підприємця, не враховані в собівартості, в тому числі «упущена вигода», витрати на «стимулювання» чиновників, додаткові преміальні працівникам. Зазвичай розраховують валовий (балансовий, загальну) прибуток і чисту - залишається після сплати з валового прибутку податків і відрахувань.
Економічну ефективність діяльності підприємства можна розглядати за двома напрямками.
Перший напрямок - аналіз
фінансових результатів діяльності як фінансове вираження ефективності.
Другий напрямок оцінки економічної ефективності діяльності підприємства - аналіз і порівняння ефективності використання
ресурсів організації (трудових, матеріальних, фінансових).
^ Критерії прибутковості і прибутку розглядаються в рамках першого напряму оцінки економічної ефективності.
Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються сумою отриманого
прибутку і рівнем прибутковості
(рентабельності). Чим більше величина прибутку і вище рівень прибутковості, тим ефективніше функціонує підприємство.
Прибуток - різниця між усіма доходами і видатками; позитивний фінансовий результат діяльності.
У процесі оцінки економічної ефективності необхідно вивчити склад прибутку, її структуру і динаміку за досліджуваний період.
На величину прибутку підприємства впливають чинники, пов'язані з його виробничою діяльністю і що носять
суб'єктивний характер, і
об'єктивні, не залежні від діяльності підприємства.
До
суб'єктивних факторів можна віднести:
організаційно-технічний рівень управління підприємницькою діяльністю,
конкурентоспроможність продукції, що випускається,
рівень продуктивності праці,
витрати на виробництво і реалізацію продукції,
рівень цін на готову продукцію.
Об'єктивні чинники включають:
рівень цін на споживані матеріальні та енергетичні ресурси,
норми амортизаційних відрахувань,
кон'юнктуру ринку.
Рентабельність - це відносний показник, що визначає рівень прибутковості підприємства.
Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямків діяльності, вони більш повно, ніж прибуток, характеризують остаточні результати господарювання, тому що їх величина показує співвідношення ефекту з наявними або спожитими ресурсами.
Основними показниками рентабельності, що характеризують економічну ефективність, є показники
рентабельності продажів і рентабельності активів. ^ Рентабельність продажів (Рпр) розраховується за формулою:
,
де ПП - прибуток від продажів;
В - виручка від продажів.
Рентабельність продаж характеризує прибутковість продажів організації, показуючи, скільки рублів прибутку від продажів організація отримує з кожних 100 руб. виручки від продажів.
^ Рентабельність активів (Ра) розраховується за формулою:
,
де ЧП - чистий прибуток;
А - середня вартість активів.
Рентабельність активів характеризує прибутковість всієї діяльності, показуючи, скільки рублів чистого прибутку організація отримує з кожних 100 руб. своїх активів (майна підприємства).
^ Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань організації її активами, термін перетворення яких в гроші відповідає терміну погашення зобов'язань, мають на увазі наявність у неї оборотних коштів у розмірі, теоретично достатнім для погашення короткострокових зобов'язань.
Платоспроможність означає наявність у організації грошових коштів та їх еквівалентів , достатніх для розрахунків за кредиторською заборгованістю, що вимагає негайного погашення.
1 Загальний показник платежеспособностіL1 = (A1 +0,5 * A2 +0,3 * A3) / (П1 +0,5 * П2 +0,3 * П3) L1> = 1
2.К аб.лік. (Ден. ср-ва + кратк.фін.влож.) / Текущ. об-ва;
^
3. До кріт.оц. (Ден.ср. + тек.фін.влож. + Краткоср.деб.зад) / тек.об-ва
4.Ктл = об.ак. / Тек.об. 5.
^
Фінансова стійкість: характеристика стабільності підприємства.
Валова п. валовий дохід підприємства тобто додана вартість = В-С
Приб. від продажів - це фін. рез-т від основної діяльності = В-С-КР-УР.
Прибуток Бухгалтерська до налогообл.
Економіч. прибуток - різниця між сукупними доходами і совок. економ. витратами фірми. Сукупний дохід отриманої фірмою, дорівнює ціні товару * на кількість проданих одиниць товару.
^
2. Принципи організації системи грошового обігу та грошових ринків
Гроші-це ек. поняття, обумовлене іст. розвитком процесу обміну. Полегшують товарообмін.
^ Грошова система - пристрій грошового обігу в країні, що склалися історично, закріплене національним законодавством.
Грошовий обіг, процес безперервного руху грошей як засобу обігу і платежу товарів і послуг.
^ Готівково-грошовий обіг - це фізичне переміщення готівки в сфері обігу і виконання ними
двох функцій (засобу платежу і засобу обігу).
Безготівковий обіг - це зміна записів на рахунках клієнтів кредитних організацій. (Ямайська грошова система, 1976)
У світі існують різні системи грошового обігу, склалися історично і закріплені законодавче кожною державою. До важ. ком. ден. с-ми отн-ся: 1.нац.ден.еді-ца, 2.сі-ма кред. і бум. грошей, монет, кіт. явл. зак. платіжними сре-ми в обороті. 3.сі-ма емісії грошей. 4.гос.органи, які відають питаннями регулювання ден. обігу. Залежно від виду грошей, що звертаються можна виділити 2 основ. типу систем ден. обігу 1-си-ма звернення драг.метал грошей (біметалізм зол. і срібло, монометаллизм золото і бум.) .2 - сі-ма обращ. кредит. і паперо. грошей або ден. знаків.
Принципи ден. системи:
П. єдності, п конвертованість, п. прийнятність (відповідність їх певним умовам: зручний номінал, прийнятний матеріал тощо) Принцип стійкості і еластичності грошового обороту. Принцип надання уряду грошових коштів тільки в порядку кредитування. Застосування даного принципу дозволяє запобігти використанню грошей для покриття дефіциту федеральних місцевих бюджетів. Принцип нагляду і контролю за грошовим обігом. Держава через банківську, фінансову систему, податкові органи має забезпечувати постійний контроль як за всім грошовим обігом в цілому, так і за окремими грошовими потоками в господарстві. Принцип функціонування виключно національної валюти на території країни.
^ Грошовий ринок - частина ринку позикових капіталів, де відбуваються короткострокові (до 1 року) депозитно-позичкові операції. Один з найважливіших елементів грошової системи країни. (Фондовий ринок, цінних паперів, депозитний).
Закон грошового обігу - визначає кількість грошей, необхідних для обігу. К = Σц (цін товарів підлий. Реал.)-Σцтк (цін тов. Платежі виходять за рамки даного періоду) + Σпно (з ц т проданий. Минулої. Періоди. Але терміни платежів по кіт. Наступили) + Σ ВВП / швидкість обороту ден. одиниці
Таким чином, можна виділити основні тенденції розвитку сучасної системи: 1. З грошового обігу в якості платіжного засобу повністю витіснено золото (золоті гроші). 2. З грошового обігу витісняються паперові гроші. У цьому зв'язку в структурі грошової маси стали виділяти так звані грошові агрегати (МО-нал.деньгі в обігу, Ml = мо + ср-ва на текущ. Рахунках банків, M2 = м1 + сроч. Та зберіг. Депозити і краткоср. Держ. цінні папери, МОЗ = М2 + сбер.вклади, цен.бумаги в обращ., М4 = М3 + депозити). 3. національні гроші все більш витісняються з грошового обігу колективними валютами (ЕКЮ. євро). 4. У грошовому обороті все більша роль відводиться електронним грошам.
ВВП - це грошова вартість усіх кінцевих товарів і послуг в економіці за рік.
номінальний ВВП розрахований у поточних цінах (реальний рівень обсягу виробництва і зміна рівня цін)
реальний ВВП = номінальний ВВП / Загальний рівень цін (дефлятор)
ВНП річний обсяг товарів і послуг, створених громадянами країни як у нутрії так і за кордоном. ЧВП = ВВП - аморт. відрахувань. НД = ЧД-косвен. податки підприємців.
Бюджет найважливіший фінансовий документ країни. Кошторис витрат і доходів.